Текст песни Vnuk feat. yazheyao - Снігопадами
На этой странице находится текст песни Vnuk feat. yazheyao - Снігопадами, а также перевод песни и видео или клип.
|
Коли я став доросліше Проблеми стали інші Мені потрібен розголос А ій приймання рішень Вона у коси запліта Собі кульбаби Не розуміє просто Шо тут всім труба нам Я беру рубанок І вистругую ці вірші Ми молимося тут Аби не стало не гірше Охолоне ліжко А З ним і кава взимку І поки ще не пізно Я запалю цю зірку Ненавиджу сусідку Кажу це за усіх тут Нам вимикають світло Ми бігаєм по світу Я напишу посібник Знов очі мої срібні В кімнаті лише тіні І вони тут уже сім днів Не треба сібіді Ми поважаєм інше Ми молимося тут Аби не стало гірше Хтось уже небіжчик Але скажи навіщо ? Ми молимося тут Аби не стало гірше Снігопадами лишила ти мої щоденні молитви Білими фарбами неначе дим Розмалюю все що видно Не шукав зайвих причин шоб знову вивернуть нутро назовні. Як не шукав причин насипать знов на рани солі. Черговий ранок сонний та в вікнах немає світла. Палітра фарб в очах відсиріла і знову сіра. Ноги вкривав снігопадом мріяв лише за тепло. З тобою грів світанок але темно за моїм вікном знову. Я прийняв зайву дозу кортизолу спогади клацав водив курсором але марні спроби. Час не вернуть назад та нам раніше було класно. Пропасуєм пари підем гулять під напасом. Але проблеми гасять вогонь неначе льодом. Як гаснув мій район після чергового прильоту. Молимось аби не стало гірше від прийнятих рішень. З роками став подалі та певно більше добріше. Я далі пишу вірші в стіл і натискаю запис. Молюсь завтра прокинутись але знову не спалось. Снігопадами лишила ти мої щоденні молитви Білими фарбами неначе дим Розмалюю все що видно |
Когда я стал взрослее
Проблемы стали другие
Мне нужна огласка
А ей принятие решений
Она у косы заплета
Себе одуванчика
Не понимает просто
Что здесь всем труба нам
Я беру рубанок
И выстругиваю эти стихи
Мы молимся здесь
Чтобы не стало не хуже
Остывшая кровать
А с ним и кофе зимой
И пока еще не поздно
Я зажгу эту звезду
Ненавижу соседку
Говорю это за всех здесь
Нам выключают свет
Мы бегаем по миру
Я напишу руководство
Снова глаза мои серебряные
В комнате только тени
И они здесь уже семь дней
Не нужно сибиде
Мы уважаем другое
Мы молимся здесь
Чтобы не стало хуже
Кто-то уже покойник
Но скажи зачем?
Мы молимся здесь
Чтобы не стало хуже
Снегопадами оставила ты
мои ежедневные молитвы
Белыми
красками как дым
Разрисую все что видно
Не искал лишних причин, чтобы снова вывернуть внутренность наружу.
Как ни искал причин насыпать снова на раны соли.
Очередное утро сонный и в окнах нет света.
Палитра красок в глазах отсырела и снова серая.
Ноги покрывал снегопадом мечтал только за тепло.
С тобой грел рассвет, но темно за моим окном снова.
Я принял лишнюю дозу кортизола воспоминания щелкал водил курсором но тщетные попытки.
Время не вернут назад и нам раньше было классно.
Пропасаем пары пойдем гулять под припасом.
Но проблемы гасят огонь как льдом.
Как угас мой район после очередного прилета.
Молимся, чтобы не стало хуже принятых решений.
С годами стал подальше и вероятно более хорошее.
Я пишу стихи в стол и нажимаю запись.
Молюсь завтра проснуться, но опять не спалось.
Снегопадами оставила ты
мои ежедневные молитвы
Белыми
красками как дым
Разрисую все что видно