Текст песни Яна Волчёк - Коридор філософського
На этой странице находится текст песни Яна Волчёк - Коридор філософського, а также перевод песни и видео или клип.
|
Ти стоїш у коридорі, як антична статуя, яка ввібрала в себе усе блядство цивілізації. Це настільки вульгарно, що мої коліна вже напівзаніміли, а твій погляд Викликає сльози, Мені здається, мої очі не витримують сяйва твого посіченого волосся. Коли ти виходиш із лекції, Я готова вбити людину або Запхати твої пальці у розетку, Щоб витрусити хоча б щось святе для вірша про тебе. Але словесний непотріб — це твоя природна потреба, І я нібито дивлюсь на себе. Добре це чи погано, Але ми вже сестри в моїй непристойній фантазії. Ти стоїш у коридорі, як антична статуя, яка ввібрала в себе усе блядство цивілізації. Це настільки вульгарно, що мої коліна вже напівзаніміли, а твій погляд Викликає сльози, Мені здається, мої очі не витримують сяйва твого посіченого волосся. Смотрите также: |
Ты стоишь в коридоре, как античная статуя, впитавшая в себя все бледство цивилизации.
Это настолько пошло, что мои колени уже полунемели, а твой взгляд
Вызывает слезы,
Мне кажется, мои глаза не выдерживают сияния твоих секущихся волос.
Когда ты выходишь из лекции,
Я готова убить человека или
Впихнуть твои пальцы в розетку,
Чтобы вытряхнуть хотя бы что-нибудь святое для стиха о тебе.
Но словесный хлам — это твоя естественная потребность,
И я будто смотрю на себя.Хорошо это или плохо,
Но мы уже сестры в моей непристойной фантазии.
Ты стоишь в коридоре, как античная статуя, впитавшая в себя все бледство цивилизации.
Это настолько пошло, что мои колени уже полунемели, а твой взгляд
Вызывает слезы,
Мне кажется, мои глаза не выдерживают сияния твоих секущихся волос.