Текст песни Оксана Забужко - Джаз по-італійськи
На этой странице находится текст песни Оксана Забужко - Джаз по-італійськи, а также перевод песни и видео или клип.
|
ДЖАЗ ПО-ІТАЛІЙСЬКИ В маленькім містечку, на березі озера Комо, в готелі “Фйоренца”, в неділю увечері — джаз! Я тут випадково (як, власне, я скрізь випадково) — і вечір порожній, і ще від’їжджати не час… Звичайно, не Армстронґ — та все ж, видуваючи з рота сріблясту змію саксофона й тоски-ні-за-чим, — good job, паруб’ята, їй-Богу, — хороша робота! — і банда сміється — п’яненько, без жодних причин… I — добрі литаври. I — добре прописані тавра на лицях, уражених тліном хтозна-як давно… А вже піаніст — то напевно походить з кентавра: гойдаючись торсом на клубах старенького ф-но! Коротка затяжка; ковток з попідручної склянки (поки животом відбурмоче свій жаль контрабас) — і можна ізнов в саксофон голосити до ранку над тим, як минуле нещадно підточує нас! — як люстро без ґлянсу, як пліснявий мур Ренесансу, як мертві очниці, що бачили спалений Рим… Із цього Белладжо, із цього крайсвіту і трансу куди ж нам подітись, уже від рождіння старим? Задайте нам тему, Ґарфункель, Сінатра і Преслі! Туристи з Техасу, затупайте, входячи в раж! — І ми стрепенемось, такі чарівливо воскреслі, що вдарені струмом, — і ми вам покажемо джаз! Під виляски сміху (як плюск світового потопу…) — і схлипом, і скваком, і смішно пердючим звучком — старайся, старайся!.. подобайсь, старенька Європо, — неначе на конто собі заробляєш очко! Остання поразка твоя — без стотисячних армій, без ґвалту і крику, без сальв і чужих коругов прийшов і сидить — добродушний, вгодований варвар — і всі morituri “на струнко” вітають його!.. А й славно лабаєте, хлопці, були б-сте здорові! — Розчулена в дим (і сама вже зникома, як дим), куплю їм мартіні — я теж тої самої крові, от тільки мій спадок давно просвистали діди… “Як вечір?” — спитають мене по-англійськи. — “Приємний”: усюди так само приємний, куди не піди… В дванадцятій тридцять відходить пором на Варенну. І хилить на сон. І гуде холодком од води. *** |
ДЖАЗ по-итальянски
В маленьком городке, на берегу озера Комо,
в гостинице "Фйоренца", в воскресенье вечером - джаз!
Я здесь случайно (как, собственно, я везде случайно) -
и вечер пуст, и еще уезжать не время ...
Конечно, Армстронг - и все же, выдувая изо рта
серебристую змею саксофона и тоски-ни-за-чем, -
good job, парубьята, ей-Богу, - хорошая работа! -
и банда смеется - пьяненький, безо всяких причин ...
I - добрые литавры. I - хорошо прописаны клейма
на лицах, пораженных тленом неизвестно как давно ...
А уже пианист - то наверное происходит с кентавра:
качаясь торсом на клубах старого ф-но!
Короткая затяжка; глоток из попидручнои стакана
(Пока животом видбурмоче сожаление контрабас) -
и можно опять в саксофон причитать до утра
о том, как прошлое беспощадно подтачивает нам -
как зеркало без глянцы, как плесневый стена Ренессанса,
как мертвые глазницы, что видели сожжен Рим ...
С этого Белладжио, с этого крайсвиту и транса
куда же нам деваться, уже от рождиння старым?
Задайте нам тему, Ґарфункель, Синатра и Пресли!
Туристы из Техаса, затупайте, входя в раж! -
И мы стрепенемось, такие чарующе воскресшие,
что ударены током, - и мы вам покажем джаз!
Под хлопки смеха (как плюска мирового потопа ...) -
и всхлипом, и скваком, и смешно пердючим Звучки -
старайся, старайся! .. подобайсь, старушка Европа -
будто на конто себе зарабатываешь очко!
Последнее поражение твоя - без стотысячную армию,
без шума и крика, без Сальво и чужих коругов
пришел и сидит - добродушный, упитанный варвар -
и все morituri "на смирно" приветствуют его! ..
Но и славно Лаба, ребята, были бы-пот здоровы! -
Растрогана в дым (и сама уже мигающий, как дым),
куплю им мартини - я тоже той же крови,
вот только мой наследство давно просвистели деды ...
"Как вечер?" - спросят меня по-английски. - "Приятный":
всюду так же приятный, куда ни пойди ...
В двенадцать тридцать отходит паром на варенье.
И клонит в сон. И гудит холодком от воды.
***