Текст песни Микола Гнатюк - Поділля
На этой странице находится текст песни Микола Гнатюк - Поділля, а также перевод песни и видео или клип.
|
Тихо осінь біжить по стерні золотій, Яворові шляхи озорились багряно, У далеких світах чую голос живий, Край веселкових мрій, чистих помислів ранніх. Приспів: Поділля – Поділля, колиска любові, Я там народився в краю барвінковім, Стежина дитинства і юності крила, Земля материнська - Поділля – Поділля. Через роки полину в омріяні дні, Побреду у туман черешневого цвіту. Там дитинство моє на буланім коні, Щастя птах, сизий птах розкрилився над світом. Приспів. Мене знов озорить заповідна земля, До Подільських джерел я вуста прикладаю, Там велика, як світ, батьківщина моя Ніжний поклик душі ясен світе – рідний краю. Приспів. Смотрите также: |
Quiet Osin bіzhit on sternі zolotіy ,
Yavorovі Ozora Roads Ahead crimson ,
In the distant voice zhivy svіtah smell ,
Edge Veselkova Mriy , clean pomislіv rannіh .
Prispіv :
Podillya - Podillya , Kolyska ljubovi ,
I was there at the edge narodivsya barvіnkovіm ,
Stezhina of Childhood i yunostі Brits
Land materinska - Podillya - Podillia .
Through Rocky Pauline in omrіyanі dnі ,
Pobredu in fog cherry tsvіtu .
There moє of Childhood on bulanіm konі ,
Happiness Ptah , Ptah sizy rozkrilivsya over svіtom .
Prispіv .
Mene znov Osorio zapovіdna land
Until Podіlskih Jerel I prikladayu Wust ,
There is great, yak 's World , my Motherland
Nіzhny poklik dushі clear svіte - rіdny edge.
Prispіv .