Текст песни Злата Огневич - Пристрасть
На этой странице находится текст песни Злата Огневич - Пристрасть, а также перевод песни и видео или клип.
|
Залишу, напевно, минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю. Спитаю у тиші: «Як бути? Що далі? Де той, що люблю?» На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть. Приспів: Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих і туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію і собі я зізнаюсь, що люблю. Видіння розтане, як потяг в туманах, мить на деньці серця збережу. Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?» І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось наяву. Приспів. Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих і туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію все зроблю щоб ти бачив, що люблю... Смотрите также: |
Leave probably past without regret ,
move yourself to a meeting I will do.
Ask silence : " What to do? What next?
Where is that love ? "
On the verge of hope, I 'll wait ,
dreams live.
Chorus:
Stop changing moment ,
ladies hot heart tears
and fog as we prostelyu bed .
No fire will warm night ,
amounts as scatter ashes
and myself , I confess that I love .
The vision melted like a train in the fog
moment to keep dentsi heart .
Ask silence : " Love - a misconception ?
Why tuzhu him ? "
And a dream though , again, I see everything that happened in reality.
Chorus .
Stop changing moment ,
ladies hot heart tears
and fog as we prostelyu bed .
No fire will warm night ,
amounts as scatter ashes
do everything that you saw, that I love ...