Текст песни Віктор Фінковський - Тарас Григорович Шевченко
На этой странице находится текст песни Віктор Фінковський - Тарас Григорович Шевченко, а также перевод песни и видео или клип.
|
Тарас Григорович Шевченко Я ріс, як всі, не будучи відомим, Плила серед селян мого життя ріка, Мене не вчили у великім домі - Я вчився грамоти в селянського дяка. Я ріс, як всі, не будучи відомим, І батько в заповіті не лишив нічого, Старенька хата мала дах з соломи, Але я мав сказати своє слово! Ішли літа... Тарас слухав легенди: Ні ляхи, ні Москва ще нас не покосила... Росла звитяга й думонька крещендо І я повірив свято, що в народі сила. Дививсь на волю крізь маленький виріз, І марив нею... закликав до бою... Та час минав. Минало все. Я виріс. Мене судили, бо не те говорю. Мене карали, відправляли з неньки, Та завше рятувала земленьки молитва. Я став великим, будучи маленьким, Мої слова розносились як світло. Ніхто не слав мені і привітання... Моя, моя Украйно, віднині не сама! І з того часу, як почалося заслання, Моє знамення - це язичників сова. А ви, до смерті й після були вдячні, Ви піднесли мене на тетрапод. І нашим ворогам тепер удвоє лячно - Я розказав народу те, що він - народ! За це мене рівняли до ікони, За це мене убрали в рушники. І адресовані мені були поклони, Й благословення отчої руки. Писать не заборониш, а треба мене вбити! Писати буду вірші, бо писати мушу! І якщо хочете для мене щось зробити, То помоліться Богу ви за мою душу. Я став великим, вийшовши із вас, Ходили з вами по одній землі! Ви піднесли мене в іконостас, А я часом клонивсь язичницькій сові. Я став великим, вийшовши з малого. Любов до України веде мене і гріє. Я дивлюся на вас і радий-гордий з того, Що мій народ уже ніколи не змаліє. |
Taras Shevchenko
I grew up like everyone else, without being known,
Glided among the peasants of my life river
I was not taught in a great house -
I studied literacy in peasant deacon.
I grew up like everyone else, without being known,
And my father in his will had left nothing
The old house had a roof of straw,
But I had to speak out !
There were years ... Taras heard the legend :
Neither Poles nor Moscow still have not pokosyla ...
Grew victory and dumonka crescendo
I believe a holiday in people power.
Looking at will through a small cut ,
I raved about it ... called for a fight ...
And time passed . Passed it. I grew up .
I tried, because they do not speak .
I was punished , sent from the mother ,
And always saved zemlenky prayer.
I have been a big
Being small,
My words roznosylys as light.
No one had sent me and welcome ...
My , my Borderland , henceforth not alone!
And since it began deportation,
My sign - a Gentile owl.
And you,
before and after death were grateful
You lifted me in tetrapods .
And our enemies are now doubled scary -
I told the people that
that he -
people!
For this I rivnyaly to icons
For this I ubraly in towels.
And addressed me by bowing ,
And the blessing of the Father hands.
Write not forbid and should kill me !
Writing poetry will , because I have to write !
And if you want me to do something,
So pray to God you are my soul.
I have been a big coming out of you
We went with you on the same land !
You lifted me iconostasis
I sometimes klonyvs pagan owl .
I became a big , going small.
Love leads me to Ukraine and warm.
I look at you and I am glad , proud to
What my people will never zmaliye .