Текст песни В. СУРАЙ - Випадкова або Літній дощ
На этой странице находится текст песни В. СУРАЙ - Випадкова або Літній дощ, а также перевод песни и видео или клип.
|
Вона сидить під парканом і плаче. Чека розмови, чека пробачень, Лиш літній дощ усе моросить І вітер запліта волосся. Не там біда, де всі говорять. Не завжди плачуть там де горе. Не завжди світло там де день І не завжди нам жаль людей. Душа далеко - там, де море - Її думок поля-простори. І то не дощ, не вітер свище. Вона від нас до сонця ближче. Розкажуть потім, я не знаю Куди вночі вона літає. Лиш літній дощ усе моросить Я хочу прокричати "досить". Не там біда, де всі говорять. Дехто сміється, навіть, з горя. Не завжди день приносить світло. Кінець приходить непомітно. Душа далеко - там, де море - Її думок каміння голе. І вже не дощ, не вітер свище - А ранок усе ближче, ближче... |
Она сидит под забором и плачет.
Чека разговора, чека извинений,
Лишь летний дождь все моросит
И ветер заплетается волос.
Не там беда, где все говорят.
Не всегда плачут там где горе.
Не всегда свет там, где день
И не всегда нам жаль людей.
Душа далеко - там, где море -
Его мыслей поля-пространства.
И не дождь, не ветер свищет.
Она от нас к солнцу ближе.
Расскажут потом, я не знаю
Куда ночью она летает.
Лишь летний дождь все моросит
Я хочу прокричать "достаточно".
Не там беда, где все говорят.
Некоторые смеется даже с горя.
Не всегда день приносит свет.
Конец приходит незаметно.
Душа далеко - там, где море -
Его мыслей камни голые.
И уже не дождь, не ветер свищет -
А утро все ближе, ближе ...