Текст песни Роман Штігер - патока
На этой странице находится текст песни Роман Штігер - патока, а также перевод песни и видео или клип.
|
це так як ідеш довго по пустелі без води і вбачаєш у всьому струмки і дощі а натомість помираєш від зневоднення від потреби того кого довго чекаєш стаєш потопельником власних надії я в тебе вкотре закохуюсь це мов ракова пухлина що постійно прогресує і розростається своїми коренями по моєму тілі і вакцини проти цього не існує і потрібно змиритись із заглибленням із загибеллю скільки змій скільки зміг я їх вбивав і сам ставав змією щоб стати їхнім уподібненням твої погляди то світло боже і не ототожнюй його будь ласка із втраченим завтрашнім раєм нам потрібна всього лиш одна ніч одне вбивство нашої відстані я пролечу над твоїм домом яструбом я ароматами впиватимусь айстрами допоки світло й тягуча патока не підскажуть де справжні пахощі відчини вікно вдихни трохи відчаю самотньо відчалюю на пристані я сам у пустелі ти сама понад небом літаєш розхристана |
это так как идешь долго
по пустыне без воды
и видишь во всем
ручьи и дожди
а взамен умираешь
от обезвоживания
от потребности того кого долго ждешь
становишься утопающим собственных надежды
я в тебя раз влюбляюсь
это как раковая опухоль
постоянно прогрессирует и разрастается
своими корнями по моему теле
и вакцины против этого не существует
и нужно смириться
с углублением
с гибелью
сколько змей
сколько смог я их убивал
и сам становился змеей
чтобы стать их уподобление
твои взгляды то свет божий
и не отождествляет его пожалуйста
с потерянным завтрашним раем
нам нужна всего лишь одна ночь
одно убийство нашей расстоянии
я пролечу над твоим домом ястребом
я ароматами впиватимусь астрами
пока свет и тягучая патока
НЕ подскажут где настоящие ароматы
открой окно
вдохни немного отчаяния
одиноко отправляется на пристани
я сам в пустыне
ты сама более небом летаешь растрепанная