Текст песни Куца Лава - Історія про кохання
На этой странице находится текст песни Куца Лава - Історія про кохання, а также перевод песни и видео или клип.
|
Ілюзією прожитих віків, Поетами написаних історій. В маленькім місті крізь полон дощів Навік зустрілись дві крилаті долі. Словами не можливо розказать, Як ті серця замріяно кохали. в таке не міг повірить навіть Бог. Вони ж під небом високо літали. Таких історій дуже мало на землі, Вони кохали дуже сильно й до нестями. Їм дуже заздрили всі очі злі Та не зломать любові, яка жила віками. Дивився в її очі він, тонув, Для неї вж він був просто ідеалом Ніхто б тоді ніколи не збагнув, Що може все завершитись провалом. Чи може Бог дивився не туди. Чи може замалий для них став світ. Не зміг він врятувати від біди Той ніжний і закоханий політ. Чому трапляється таке ніхто не знає. І виникло багато запитань. Її він досі пристрасно кохає, Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань. Навіщо все це? Як це зупинити? Нема причин. Їх не було, повір. Коли проходить день і наступає вечір Він наче вітер вилітав на двір. І дивиться у гору й тихо плаче, Шука на небі дві ясних зорі. Одна десь над Полтавою літає, А інша світиться у нього у дворі. Він падав на коліна і благає, Щоб доля повернула ту любов. До крику, до жалю і до нестями Він хоче обійняти її знов. Сюжет простий: щоночі він благає Усе вернути і почати знов. І хай наступить день і знов засяє Їх спільний день, де починається любов... Коли відлітає твое кохання, розумієшь Що багато втрачено, але все марно Чорно-білі кольори, в твоїх очах Не мае фарби, не має фарби - минув той час Почуття мої залишились на самоті Як завжди я тебе чекав вдома Але на тебе справжню а не снах В яких приходишь знов і знову Обійняти хочу, почути лагідне слово Але як повернути все це назад Змінити той час, моє життя без втрат Тримати у руках твої долоні Поцілунками лічитися від болю, Від свого болю Любити безтями, немов живеш один день Милуватися очима кожен день,кожен день Дарувати пісні,дарувати себе Я все, що можу зробити - роблю для тебе Благали зорі і благало небо... Ти схаменись, до нього повернись Але усіх проханнів вже не треба Я наче птаха, що летить у вись Чарівним ранком рано, на світанні Я відлетіла у чарівний світ Де зорепадом падають бажання Де дійсно є захопливий політ Пробач мені, моє чарівне сонце Але, нажаль, я вже давно не та В моїй душі нема уже кохання І залишилась тільки самота... Душа холодна, серце наче крига Не знаю як тобі це пояснить Холодна я, нічого вже не треба Мене тепер уже не зупинить... Смотрите также: |
Иллюзией прожитых веков ,
Поэтами написанных историй.
В маленьком городе сквозь плен дождей
Навек встретились две крылатые судьбы.
Словами невозможно рассказать ,
Как те сердца мечтательно любили .
в такое не мог поверит даже Бог .
Они под небом высоко летали.
Таких историй очень мало на земле ,
Они любили очень сильно и безумно .
Им очень завидовали все глаза злые
Но не сломит любви , жившей веками .
Смотрел в ее глаза он , тонул ,
Для нее вж он был просто идеалом
Никто бы тогда никогда не понял ,
Что может все закончиться провалом.
Может Бог смотрел не туда .
Может маловат для них стал мир .
Не смог он спасти от беды
Тот нежный и влюбленный полет .
Почему случается такое никто не знает.
И возникло много вопросов.
Ее он еще страстно любит ,
Она почему-то не хочет этих любовных .
Зачем все это ? Как это остановить ?
Нет причин . Их не было , поверь .
Когда проходит день и наступает вечер
Он словно ветер вылетал на улицу.
И смотрит в гору и тихо плачет ,
Взгляд на небе две ясных звезды.
Одна где-то над Полтавой летает ,
А другая светится у него во дворе.
Он падал на колени и умоляет ,
Чтобы судьба вернула ту любовь .
До крика , к сожалению и безумно
Он хочет обнять ее снова.
Сюжет прост: каждую ночь он умоляет
Все вернуть и начать снова.
И пусть наступит день и снова засияет
Их общий день , где начинается любовь ...
Когда улетает твое любовь , розумиешь
Что много потеряно , но все бесполезно
Черно - белые цвета , в твоих глазах
Не имеет краски , не имеет краски - прошло то время
Чувство мои остались в одиночестве
Как всегда я тебя ждал дома
Но на тебя настоящую а не снах
В каких Приходишь снова и снова
Обнять хочу , услышать ласковое слово
Но как вернуть все это обратно
Изменить то время , моя жизнь без потерь
Держать в руках твои ладони
Поцелуями лечиться от боли ,
От своей боли
Любить безумно , как живешь один день
Любоваться глазами каждый день , каждый день
Дарить песни , дарить себя
Я все , что могу сделать - делаю для тебя
Просили зари и умолял небо ...
Ты опомнись , к нему повернись
Но всех просьбе уже не надо
Я как птица , летящая ввысь
Волшебным утром рано , на рассвете
Я улетела в волшебный мир
Где звездопад падают желание
Где действительно есть захватывающий полет
Прости меня , мое волшебное солнце
Но , к сожалению , я уже давно не та
В моей душе нет уже любви
И осталась только одиночество ...
Душа холодна , сердце как лед
Не знаю как тебе это объяснит
Холодная я , ничего уже не надо
Меня теперь уже не остановит ...