Текст песни Королівські зайці і Леся Герасимчук - В себе на вежі
На этой странице находится текст песни Королівські зайці і Леся Герасимчук - В себе на вежі, а также перевод песни и видео или клип.
|
Слова: Леся Українка Музика: Леся Герасимчук Гори багрянцем кривавим спалахнули З промінням сонця західним прощаючись,– Так моє серце жалем загорілося, З милим, коханим моїм розлучаючись. Геть понад морем, над хвилями синіми В’ються, не спиняться чаєчки білії. Де тебе мають шукати на безвісті, Милий мій, думи мої бистрокрилії? Приспів: (2) Хто живий у цьому світі, Хто тут має серце в грудях, Другом буть, зійди зі мною На страшну високу вежу. В себе на вежі вогонь запалила я, Любий, твого воріття дожидаючись, Хай він просвітить по морю доріженьку, Щоб не зблудив, ти, з чужини вертаючись. Світе мій, буду тебе дожидатися, В чорну, смутную чадру загортатися, І посаджу кипарисову гілочку, Буде щодня вона слізьми политая. |
слова:
Леся Украинка
музыка:
Леся Герасимчук
Горы багрянцем кровавым вспыхнули
С лучами солнца западным прощаясь, -
Так мое сердце сожалением загорелся,
С милым, любимым моим расставаясь.
Долой над морем, над волнами синими
Вьются, а не остановятся чайка белые.
Где тебя должны искать на вести,
Милый мой, думы мои бистрокрилии?
Припев: (2)
Кто жив в этом мире,
Кто здесь имеет сердце в груди,
Другом быть, сойди со мной
В страшную высокую башню.
У себя на башне огонь зажгла я,
Дорогой, твой вориття дожидаясь,
Пусть он просветит по морю дорожку,
Чтобы не уклонился, ты, с чужбины возвращаясь.
Свет мой, буду тебя дожидаться,
В черную, смутную чадру заворачиваться,
И посажу кипарисовую веточку,
Будет каждый день она слезами орошаемая.